вторник, 25 октября 2016 г.

Інтегрований семінар-практикум практичних психологів та вчителів 1-х класів (18.10.2016)

Тема семінару 

«Успішна адаптація дитини до школи як умова гармонійного розвитку особистості»
План роботи семінару
 Презентація
«Створення позитивних умов для
успішної адаптації дитини в школі»
(Чистоклєтова Л.І. – вчитель 1 класу Лозуватської ЗШ І-ІІ ст.)




 Психологічна готовність дитини до школи.
(Шепель Н.В. – практичний психолог Лозуватської ЗШ І-ІІ ст.)


 Відкритий урок – гра з математики у 1 класі: співпраця вчителя та практичного психолога.
Тема ««У лісовій школі» закріплення знань про склад числа шість. Складання
й читання прикладів на додавання за малюнками. Розпізнавання многокутників. Порядкова лічба». (Чистоклєтова Л.І. – вчитель 1 класу Лозуватської ЗШ І-ІІ ст.,
Шепель Н.В. – практичний психолог Лозуватської ЗШ І-ІІ ст.)






 Причини успішної адаптації дитини до школи.
(Шведенко Л.О. - методист РМК)

Залежність психічного стану і поведінки першокласників від типу педагогічної взаємодії (Привалова Л.В., - завідувач ПМПК)

 Психолого-педагогічний супровід профілактики насилля.
(Ярова О.В., практ. психолог школи-інтернат)


суббота, 15 октября 2016 г.

Про втрату чинності наказу МОН щодо затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для кабінетів природничо-математичних дисциплін

Національні освітні індикатори ефективності та якості освіти

Про нову редакцію навчальних програм для 9 та 10,11 класів

суббота, 2 ноября 2013 г.

ОЛІМПІЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ В ЛОЗУВАТСЬКІЙ ШКОЛІ

Під час проходження Олімпійського тижня в нашій школі відбулися різні масові заходи.
 ДЕНЬ 1. Спортивна програма «Сміливі, сильні, спритні»
 ДЕНЬ2. Олімпійський урок.
Під час уроку діти познайомилися із загальними відомостями. пов'язаними з міфами та легендами про започаткування Олімпійських ігор. Також виховували силу духу, віру у свої можливості.
 ДЕНЬ3. Робота учнівського парламенту.
 Виготовлення стінгазети « Чудеса світу про Олімпію» з якої діти дізналися про походження Олімпійських ігор,про статую Зевса, Про Олімпію.
 ДЕНЬ4. Інформаційно – тематична виставка.
Бібліотекар створила тематичну виставку із різних видань щоб діти більше дізналися про спорт, видатних людей, про спортивні ігри.

Історія Лозуватської школи


Лозуватська  школа  в  минулому  була  7ми  річною  і  знаходилась  в  двох  приміщеннях: в  одному  приміщенні  навчались  діти  молодшого  віку  з 1 по 4  класи, а  в  другому – діти 5-7 класів. Те  приміщення, де  вчились  діти  молодших  класів,  було  на  території  сучасного  господарства  СТОВ  «Агровіта», а друге  приміщення  було  там, де  знаходиться  сучасна  двоповерхова  школа.
  В  роки  війни  школу  німці  використовували  для  своїх  потреб.
  В  1950  році  директором  школи  був  Тітов  Артем  Артемович. В  школі  було  багато  класів: починаючи  з  2  і  по  7  клас  було  по  2  класи, а  5 класів  було  аж  три. Дітей  в  класах  було  по  45  чоловік, не  хватало  місця  в  журналі  для  запису  списку  дітей, тому  прізвища  учнів  дописували  на  окремих  листках.
   В  той  час  діти  ходили  до  школи  із  с. Семеринки (тепер  цього  села  вже  немає), їх  підвозили  кіньми  і  з  Ульянівського радгоспу. Директора  Тітова  А.А. перевели  в  середню  школу села  Розсоховатки, а  в  Лозуватській  школі  став директором   Баркар  Андрій  Карпович.
   Після  закінчення  Лозуватської  школи  діти  продовжували  навчання  в  Розсоховатській  середній  школі. Директор  школи  пішов  на  пенсію, а  його  змінив Корховий  Іван  Митрофанович. Після  закриття  школи  в  селі  Димино-Михайлівка  дітей  перевели  в  Лозуватську  школу і  призначили  директором  Задвірну  Раїсу Петрівну, а  Корхового  І.М. перевели  в  Розсоховатську школу  директором. З  часом  Задвірна  Р.П. переїхала  в  м. Малу  Виску,  а  на  її  місце  призначили  Пойду  Павла  Андрійовича. При  ньому  побудували  нову  сучасну  школу,  їдальню, приміщення  школи-майстерні. Забезпечили новими  меблями, партами, стільцями  за  державні  кошти.
В  школі  діяли  групи  продовженого  дня. Продуктами  забезпечував  колгосп. При  школі  була  ділянка  землі, де  висаджували  овочі  для  їдальні. Обробляли  цю ділянку  учні  разом  з  класними  керівниками  та  вихователями, допомагали  і  батьки. При  цьому  і  держава  не  забувала  про  дітей  і  про  школу – виділяла  кошти  на  ремонти, на харчування, на  меблі  і  т.д. Також  допомагала  одягом  дітям  малозабезпеченим  та  багатодітним  сім′ям.
  Завучами  були такі  вчителі: Орєхова  Ольга  Дорофіївна, Сокуренко  Іван  Дмитрович, Черевченко  Поліна  Іванівна. Добросовісно  і  відповідально  відносились  до  роботи всі  вчителі  школи, добре  був  поставлений  навчально-виховний  процес. Після  закінчення  школи  діти  йшли  навчатися  в  інші  навчальні  заклади  і  підтверджували  там  свої  знання. Більшість  дітей  закінчували  10  класів  в  Маловисківській  школі  №3 і  12  учнів  одержали  Золоті  медалі.
   Вчителі  предметними  добре  проводили  уроки, додатково  працювали  з  дітьми  в позаурочний  час. Всі  учні  школи  були  охоплені  гуртковою  роботою. Діяла  піонерська  та  комсомольська  організації. Керувала  їх  роботою  досвідчена  піонервожата  Тютюненко  Валентина  Дмитрівна. Вона  разом  з  класними  керівниками  та  вихователями  організовувала  учнів  на  участь їх  в  різних  громадських корисних  міроприємствах села, школи, класу. Допомагали  місцевому  колгоспу  вирощувати  овочеві  культури та  їх  збору. Колгосп  виділяв  машину, обладнану  для  екскурсій  по  визначним  місцям  нашої  України: Київ, Полтава, Одеса, Умань, Канів, Світловодськ та інше.
   Учні  збирали  металолом, здавали  його  і  за  це  одержували  гроші  та  цінні  подарунки. Наша  школа  назбирала  найбільше  металолому  і  за  це  нам  виділили  автобус, який  перевозив  людей  з  села  Розсоховатки  до  Малої  Виски  через  Лозуватку.
   В  школі  була  організована  класно-кабінетна  система навчання..Добре  проводилась  військово-патріотична  робота. В  роки  Великої  Вітчизняної  війни  проходили  військові  переміщення  військ  німців  і  наших  воїнів, і  в  селі  був  госпіталь, де  лежали  хворі  та  поранені  солдати. Тих, хто  помирав, хоронили  в  нашому  селі, в  колгоспному  саду. Там  була  братська  могила, яку  з  часом  перенесли  в  центр  села, де  вона  знаходиться  і  тепер.
   Діти  разом  з  класним  керівником  Пойдою  Марією  Дмитрівною  вели  пошукову  роботу  щодо  захоронених  воїнів. Через  зв'язок  з  Москвою  дізналися  про  місце  прожиття  рідних, тих  воїнів, які  були  поховані  в  братській  могилі. Велася  переписка  з  цими  людьми, відбувалися  зустрічі. Частими  гостями  були  рідні  з  села  Журавка  Черкаської  області: Шевченко  та Болотюки.
  Був  також  зв'язок  з  солдатами  нашого  села, які  служили  в  армії . Ці  солдати  писали  листи  в  школу, звертались  з  подякою  до  вчителів  та  вихователів.
  Діти  школи  листувалися  з  дітьми  Болгарії,  Польщі,  Німеччини, а  також  з  піонерами  інших  республік  нашої  країни: з  Білорусії, Росії, Туркменії, Казахстану, обмінювалися  з  ними  сувенірами, значками,  марками. Все  це  робило  життя  дітей  змістовним,  цікавим.
   Директор  школи  Пойда  П.А. за  станом  здоров′я  подав  заяву  про  звільнення  його  від  обов’язків  директора. Прохання  задовольнили  і  на  місце  його  став  директором  Щербак  Сергій  Борисович. Перебував  на  посаді  не  довго  і  на  його  місце  прийшов  Камшиленко  Сергій  Васильович, який  працював  майже  20  років  в  Лозуватській  ЗШ  І-ІІ  ступенів.
За  свої  38  років існування новою школою  керували  4 директори:
 Записано  зі  слів  вчителя математики  Лозуватської  школи  Пойди  Марії  Дмитрівни (1927 року народження)